Не залишилося вже жодної галузі, жодної сфери, просто нікого, чиє життя кардинально не змінилося з настанням COVID-19. А це і карантин, і локдаун, і дистанційне навчання…

А яка ж була зимова сесій у дистанційній формі у КПНУ імені Івана Огієнка?

Ми вирішили поставити це питання тим, для кого вона видалася першою у всіх сенсах – студентам першого курсу факультету іноземної філології Nim1-B20 групи. І от, що вони розповіли:

Усенко Дар᾽я:

«Є такий жарт: доки не складеш першу сесію – ти ще не студент. Вона для студента завжди особлива. Це хвилювання, метушня, нерви, недоспані ночі. Але хочеться сказати, що цей етап нашого життя дійсно незабутній, хоч і складний. Ми його здолали дійсно гідно, завдяки нашим викладачам, які доступно нам пояснювали матеріал. Головний секрет сесії – не готуватися в останній момент і не пропускати навчання, навіть якщо це дистанційна форма. Насправді, сесія то НЕ страшно, якщо вчити все з перших днів.»

Бура Катерина:

«Для мене навчання в університеті видалось важчим, ніж у школі. Тут необхідно докладати більше зусиль та бути наполегливим. Всі сили були покладені задля отримання найвищих балів та здобутку знань. Я майже не хвилювалась перед екзаменами, оскільки старанно працювала упродовж семестру. Думаю, що підготовка до екзаменів та їх складання допомогли мені структурувати всі здобуття знання.»

 

 

Білик Соломія:

«Зимова сесія уже позаду) На щастя, вона була досить успішною. Звісно у деяких моментах мені було складно, але коли я побачила результат, то зрозуміла,що всі мої зусилля не були марними. Можу сказати, що сесія – нелегка річ! Тому потрібно вчитися впродовж семестру, а не в останній момент. Якщо студент готувався до сесії, то вона не буде для нього складною. Усе, що було на екзаменах, нам на заняттях докладно пояснювали викладачі. Тому кожен з нас не відчув труднощів.

Головне – не хвилюватися! Я люблю свій університет та поважаю викладачів і людей, які в ньому навчаються!»

Базь Дарина:

«Ще не зустрічала такої людини, яка б на слово “сесія” реагувала спокійно, без істерик та нервового посіпування ока.

Цьогоріч студенти-першокурсники К-ПНУ складали зимову сесію дистанційно. Особисто для мене цей період був складним, але активна робота під час практичних занять і уважність на лекціях допомогли мені у складанні іспитів і заліків. Можу навіть похвалитись тим, що входжу до списку студентів,які отримують стипендію)))

Але звичайно дуже не вистачало атмосфери навчання в університеті та спілкування із викладачами й студентами “face to face”. Відверто кажучи, це саме той випадок, коли комп’ютер/телефон вже набрид і ти просто хочеш вийти на вулицю та поспілкуватися.»

Про першу сесію – із перших вуст