Лексикологія силабус

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
факультет  іноземної філології
кафедра німецької мови

1. Загальна інформація про курс

Назва курсу, мова викладання	Лексикологія німецької мови Мова викладання – німецька
Викладачі	Калинюк Тетяна Василівна, завідувач кафедри німецької мови, кандидат педагогічних наук
Профайл викладачів	http://deutsch.kpnu.edu.ua/about-kaf/kalyniuk-t-v/
E-mail:	kalynka13@ukr.net
Сторінка курсу в MOODLE	https://moodle.kpnu.edu.ua/course/view.php?id=724
Консультації	Згідно графіку консультацій, що розміщений на сайті кафедри німецької мови: середа 15.00 http://deutsch.kpnu.edu.ua/hr-kons-vykl/

 

2. Анотація до курсу

Курс «Лексикологія німецької мови» належить до циклу вибіркових дисциплін загальної підготовки фахівців зі спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (німецька) за освітньою програмою Німецька мова і зарубіжна література з додатковою предметною спеціальністю Мова і література (англійська/польська).  Курс вивчається у 5-му семестрі і завершується екзаменом.

Основними організаційними формами навчання є лекційні та практичні заняття. Основним завданням теоретично]частини курсу є опис лексичної системи сучасної німецької мови та її підсистем. Зміст дисципліни охоплює основні лексичні концепції і теорії німецької мови, специфіку фахової термінології, аналіз сучасних поглядів на різні мовознавчі проблеми, у тому числі й дискусійного характеру. На практичних заняттях розглядаються найбільш проблемні питання курсу як у вигляді дискусій, так і у формі доповідей і презентацій студентів. Курс викладається німецькою мовою.

3. Мета та цілі курсу

Метою вивчення навчальної дисципліни «Лексикологія німецької мови» є опанування студентами як традиційних, так i новітніх теоретичних  i практичних проблем лексикології з точки зору наукових досягнень сучасної вітчизняної та зарубіжної германістики; формування у майбутніх учителів німецької мови основ наукового мислення з перспективою використання матеріалів навчальної дисципліни у практиці навчання німецької мови в освітніх закладах різного типу.

4. Формат курсу

Стандартний курс (очний). Навчальним планом передбачені лекції та практичні заняття.

5. Результати навчання

У результаті вивчення дисципліни студент повинен отримати:

загальні компетентності:

Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

фахові компетентності:

• Здатність розуміти усне мовлення та реагувати на нього за умови здійснення спілкування стандартною німецькою мовою в нормальному темпі, спираючись на психофізіологічні механізми сприйняття мовлення та використовуючи тексти різних жанрів.
• Вміння реалізувати мовленнєвий намір в ситуаціях соціально-побутової, соціально-культурної та навчально-трудової сфер комунікації.
• Здатність розуміти та навчати суті іншомовних фонетичних, граматичних та лексичних явищ німецької мови.
• Використання основних понять лінгвістики у її системно-структурних зв’язках.

Очікувані програмні результати навчання:

• Уміти виділяти форму, зміст й функції мовної одиниці.
• Визначати закономірності розвитку типових і нетипових мовних явищ.
• Вміти співвідносити сучасний стан та етами історичного розвитку певного мовного явища.

6. Обсяг і ознаки курсу

Найменування показників	Характеристика навчального курсу
	денна форма навчання
Освітня програма, спеціальність	Середня освіта (Німецька мова і зарубіжна література) 014 Середня освіта (Мова і література (німецька)
Рік навчання/ рік викладання	третій  /2019-2020
Семестр вивчення	п’ятий
нормативна/вибіркова	вибіркова
Кількість кредитів ЄКТС	4 кредити ЄКТС
Загальний обсяг годин	120 год.
Кількість годин навчальних занять	40 год.
Лекційні заняття	16 год.
Практичні заняття	24 год.
Семінарські заняття
Лабораторні заняття
Самостійна та індивідуальна робота	80
Форма підсумкового контролю	екзамен

 

7. Пререквізити курсу

Ефективність засвоєння змісту дисципліни «Лексикологія німецької мови» значно підвищиться, якщо здобувач вищої освіти попередньо опанував матеріал таких дисциплін як: Практика усного та писемного мовлення німецької мови, Практична граматика німецької мови, Практична фонетика німецької мови, Загальне мовознавство.

8. Технічне й програмне забезпечення /обладнання

Вивчення курсу не потребує використання спеціального програмного забезпечення.

9. Політики курсу

Письмові роботи. Очікується, що студенти виконають декілька видів письмових робіт (тести) та готуватимуть презентації до тем визначених робочою навчальною програмою дисципліни.

Відвідання занять. Очікується, що всі студенти відвідають усі лекції і практичні заняття курсу. Студенти мають інформувати викладача про неможливість відвідати заняття. У будь-якому випадку студенти зобов’язані дотримуватися термінів виконання усіх видів робіт, передбачених курсом.

Література. Уся література, яку студенти не можуть знайти самостійно, буде надана викладачем виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам. Студенти заохочуються до використання також й іншої літератури та джерел, яких немає серед рекомендованих.

Схема курсу

Тема	Форма заняття	Матеріали	Література, Інтернет ресурси	Завдання
Thema 1. Die Lexikologie als Wissenschaft  im System der Sprachwissenschaft. Verbindung der Lexikologie mit den anderen sprachlichen Lehrfächern. / Лексикологія як наука. Зв’язок лексикологія з іншими мовними дисциплінами.	Лекція, самостійна робота	Презентація	Літературу до кожної теми див. у робочій програмі навчальної дисципліни та планах практичних занять.	Опрацювання теоретичних питань лекції. Обговорення питань за планом практичного заняття. Виконання тренувальних вправ до теми. Вивчення глосарію термінів до теми.
Thema 2. Das Wort im Sprachsystem. / Слово у системі мови.	Лекція, практичне заняття, самостійна робота	Презентація		Опрацювання теоретичних питань лекції. Обговорення питань за планом практичного заняття. Виконання тренувальних вправ до теми. Вивчення глосарію термінів до теми. Підготовка презентації.
Thema 3. Das Wesen der Wortbedeutung.  Значення слова.	Лекція, практичне заняття, самостійна робота	Презентація		Опрацювання теоретичних питань лекції. Обговорення питань за планом практичного заняття. Виконання тренувальних вправ до теми. Вивчення глосарію термінів до теми. Підготовка презентації.
Thema 4. Semantische Analyse des deutschen Wortschatzes. Homonyme. Wortfamilien. Wortfelder. Valenz. Mehrdeutigkeit der Wörter. / Семантичний аналіз словникового складу німецької мови. Омоніми. Лексико-семантичне поле. Валентність. Багатозначність.	Лекція, практичне заняття, самостійна робота	Презентація		Опрацювання теоретичних питань лекції. Обговорення питань за планом практичного заняття. Виконання тренувальних вправ до теми. Вивчення глосарію термінів до теми.
Thema 5. Wortschatzerweiterung durch semantische Derivation bzw. Bedeutungswandel. / Розширення словникового складу шляхом семантичної деривації (зміна значення).	Лекція, практичне заняття, самостійна робота	Презентація		Опрацювання теоретичних питань лекції. Обговорення питань за планом практичного заняття. Виконання тренувальних вправ до теми. Вивчення глосарію термінів до теми. Підготовка презентації.
Thema 6. Wortschatzerweiterung durch Übernahme aus anderen Sprachsystemen (Entlehnungen) / Розширення словникового складу шляхом запозичення.	Лекція, практичне заняття, самостійна робота	Презентація		Опрацювання теоретичних питань лекції. Обговорення питань за планом практичного заняття. Виконання тренувальних вправ до теми. Вивчення глосарію термінів до теми. Підготовка презентації.
Thema 7. Semantische Analyse des deutschen Wortschatzes. Synonymie und Antonymie im lexikalischen System. Polysemie. / Семантичний аналіз словникового складу німецької мови. Синонімія та антонімія у лексичній системі мови. Полісемія.	Лекція, практичне заняття, самостійна робота	Презентація		Опрацювання теоретичних питань лекції. Обговорення питань за планом практичного заняття. Виконання тренувальних вправ до теми. Вивчення глосарію термінів до теми. Підготовка презентації.
Thema 8. Bereicherung des deutschen Wortschatzes durch Wortbildung. Charakteristik der wichtigsten Wortbildungsarten. Bereicherung des deutschen Wortschatzes durch Ableitung und Kürzung / Збагачення словникового складу мови шляхом словотворення. Характеристики основних типів словотворення. Збагачення словникового складу німецької мови шляхом словотворення  та  скорочення.	Лекція, практичне заняття, самостійна робота	Презентація		Опрацювання теоретичних питань лекції. Обговорення питань за планом практичного заняття. Виконання тренувальних вправ до теми. Вивчення глосарію термінів до теми. Підготовка презентації.

 

11. Система оцінювання та вимоги

Загальна система оцінювання курсу

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем навчальної дисципліни та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Оцінки у 12-бальній шкалі отримані студентами, виставляються у журналах обліку відвідування та успішності академічної групи. Оцінювання на навчальних заняттях для одного модуля переводяться у -бальну систему за формулою: (Сер. бал.х 0,05 +0,4) х 15) Студент, знання, уміння і навички якого на навчальних заняттях за 12-бальною шкалою оцінено від 1 до 3 балів, вважається таким, що недостатньо підготувався до цих занять і має академічну заборгованість за результатами поточного контролю. Студенту, який не виконав поточних домашніх завдань, не підготувався до навчальних занять, в журнал обліку роботи академічної групи ставиться 0 балів. Поточну заборгованість, пов’язану з непідготовленістю або недостатньою підготовленістю до навчальних занять, студент повинен ліквідувати. За ліквідацію поточної заборгованості нараховуються бали середнього (4, 5, 6), достатнього (7, 8, 9) та високого рівня (10, 11, 12). Критерії оцінювання знань, умінь, навичок студентів  на навчальних заняттях Рівні навчальних досягнень Оцінка в балах (за 12-бальною шкалою)     Критерії оцінювання   Початковий (понятійний) 1 Студент володіє навчальним матеріалом на рівні засвоєння окремих термінів, мовних фактів без зв’язку між ними: відповідає на запитання, які потребують  відповіді „так” чи „ні”. 2 Студент не достатньо усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності, робить спробу знайти способи дій, розповісти суть заданого, проте відповідає лише за допомогою викладача на рівні „так” чи „ні”; може самостійно знайти  в підручнику відповідь. 3 Студент намагається аналізувати на основі елементарних знань і навичок; виявляє окремі закономірності; робить спроби виконання  вправ і завдань репродуктивного характеру; за допомогою викладача виконує прості вправи за готовим алгоритмом.   Середній (репродуктивний) 4 Студент володіє початковими знаннями, здатний виконати вправи і завдання за зразком; орієнтується в термінах, поняттях, визначеннях; самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні труднощі. 5 Студент розуміє суть навчальної дисципліни, може дати  визначення понять, категорій (однак з окремими помилками); вміє працювати з підручником, самостійно опрацьовувати  частину навчального матеріалу; виконує прості вправи і завдання за алгоритмом, але окремі висновки є нелогічними та непослідовними. 6 Студент розуміє основні положення навчального матеріалу, може поверхнево аналізувати мовні явища, робить певні висновки; відповідь може бути правильною, проте недостатньо осмисленою; самостійно відтворює більшу частину матеріалу; вміє застосовувати знання під час  виконання вправ і завдань за алгоритмом, послуговуватися додатковими джерелами.   Достатній (алгоритмічно дієвий) 7 Студент правильно і логічно відтворює навчальний матеріал, оперує базовими поняттями, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ними; вміє наводити приклади на підтвердження певних думок, застосовувати  теоретичні знання у стандартних ситуаціях; самостійно користуватися  додатковими джерелами; правильно використовувати  термінологію; складати таблиці, схеми. 8 Знання студента досить повні, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; вміє аналізувати, робити висновки; відповідь повна, логічна, обґрунтована, однак з окремими неточностями; вміє самостійно працювати, може підготувати реферат і обґрунтувати його положення. 9 Студент вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання у дещо змінених ситуаціях, вміє аналізувати і систематизувати інформацію, робить аналітичні висновки, використовує загальновідомі докази у власній аргументації; чітко тлумачить лінгвістичні поняття, категорії; формулює правила; може самостійно опрацьовувати матеріал, виконує прості творчі завдання; має сформовані типові навички. Високий (творчо-професійний) 10 Студент володіє глибокими і міцними знаннями та використовує їх у нестандартних ситуаціях; може визначати  особливості мовних процесів; робить аргументовані висновки; практично оцінює сучасні здобутки лінгвістичної науки; самостійно визначає мету власної діяльності; виконує творчі завдання; може сприймати іншу позицію як альтернативну; знає суміжні дисципліни; використовує знання, аналізуючи різні мовні явища, процеси. 11 Студент володіє узагальненими знаннями з навчальної дисципліни, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях; вміє знаходити джерела інформації та аналізувати їх, ставити і розв’язувати проблеми, застосовувати вивчений матеріал для власних аргументованих суджень у практичній діяльності (диспути, круглі столи тощо); спроможний за допомогою викладача підготувати виступ на студентську наукову конференцію; самостійно вивчити матеріал; визначити програму своєї пізнавальної діяльності; оцінювати різноманітні мовні явища, процеси. 12 Студент має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності в навчальній діяльності; використовує широкий арсенал засобів для обґрунтування та доведення своєї думки; розв’язує складні проблемні ситуації та завдання; схильний до системно-наукового аналізу та прогнозу явищ; уміє ставити і розв’язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію; займається науково-дослідною роботою; логічно та творчо викладає матеріал в усній та письмовій формі; розвиває свої здібності й схильності; використовує різноманітні джерела інформації; моделює ситуації в нестандартних умовах.   Модульний контроль (сума балів за окремий змістовий модуль) проводиться на підставі оцінювання результатів знань студентів після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля. Завданням модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння матеріалу (теми). Поточний і модульний контроль (60 балів) Сума Змістовий модуль 1 (60 балів) Екзамен     100 Поточний контроль МКР СР 40 балів 40 балів 15 балів 5 балів   Семестровий (підсумковий) контроль проводиться у формі екзамену. Оцінка знань студентів здійснюється за 100 бальною шкалою за такими рівнями та критеріями: Рейтингова оцінка з навчальної дисципліни Оцінка за шкалою ЕСТS Рекомендовані системою ЕСТS статистичні значення (у %) Екзаменаційна оцінка за національною шкалою Національна залікова оцінка 90-100 і більше А (відмінно) 10 відмінно     зараховано 82-89 В (дуже добре) 25 добре 75-81 С (добре) 30 67-74 D (задовільно) 25 задовільно 60-66 Е (достатньо) 10 35-59 FX (незадовільно з можливістю повторного складання)       незадовільно     не зараховано     34 і менше F (незадовільно з обов’язковим проведенням додаткової роботи щодо вивчення навчального матеріалу кредитного модуля)