Упродовж листопада-грудня 2024 року за підтримки директора Кам’янець-Подільського ліцею № 3 Оксани ТОКАР здобувачі вищої освіти 2-4 курсів освітньо-професійної програми «Середня освіта (Мова і література (німецька, англійська)» мали можливість ознайомитися з організацією роботи навчального закладу у напрямку впровадження інклюзивного навчання. Наші студенти спостерігали за роботою вчителів іноземних мов і зарубіжної літератури та їх асистентів в інклюзивних класах. Окрім того, колеги ознайомили з процесом підготовки адаптованих планів уроків, роздаткового матеріалу, які враховують особливості роботи з дітьми з різними рівнями підтримки.
Наші здобувачі поділилися своїми думками:
«Сьогодні питання організації інклюзивного навчання дуже важливе. Відвідавши ліцей №3, я на власні очі переконався, що зусилля кожного вчителя в інклюзивному класі – це колосальна робота. Я вражений тим, як у навчальному закладі організована злагоджена робота вчителів-предметників та їх асистентів. Класні керівники проводять виховні заходи з учнями, своїм прикладом показують дітям прояви тепла та доброти, що докорінно змінює упереджене ставлення учнів один до одного. Я вважаю, що я побачив досконалий приклад того, як потрібно працювати в інклюзивному класі» (Андрій Вергун).
«Університет надав нам можливість бути присутніми на уроках з різних дисциплін у ліцеї №3, де ми могли спостерігати за роботою вчителів-фахівців із дітьми, які навчаються в умовах інклюзії. Цей досвід виявився надзвичайно корисним і цікавим, оскільки дозволив нам побачити, як вчитель майстерно організовує освітній процес, поєднуючи активність усіх учнів у класі, зокрема тих, хто має особливі освітні потреби, і при цьому не відходить від основної теми уроку. Особливо захоплюючим було спостерігати за роботою асистента вчителя, який уважно враховував індивідуальні особливості кожного учня з особливими освітніми потребами. Він ретельно пояснював їм, як виконувати адаптовані завдання, таким чином забезпечуючи їхнє повноцінне включення в освітній процес. Усе це допомогло нам краще зрозуміти, як можна організувати навчання, щоб усі діти почувалися комфортно й мали рівний доступ до знань. Цей досвід став не лише цінною практикою, але й важливим джерелом натхнення для майбутньої професійної діяльності» (Софія Саволайнен).
