У ІІІ семестрі (2 курс) та V семестрі (3 курс) 2024-2025 н.р. здобувачам вищої освіти було пропоновано обрати навчальну дисципліну «Практикум з аудіювання (німецька мова)» (викладач – Олена ШМИРКО) в якості вибіркового освітнього компонента зі спеціальностей 014 Середня освіта (Мова і література (німецька), 014 Середня освіта (Мова і література (англійська) за освітньо-професійними програмами «Середня освіта (Мова і література (німецька, англійська)», «Середня освіта (Мова і література (англійська, німецька)».
Навчальний курс мав 40 годин практичних занять та 80 годин самостійної роботи (4 кредити ЄКТС). На початку вивчення навчальної дисципліни увагу було зосереджено на усвідомленні причин виникнення труднощів у сприйнятті усного мовлення під час аудіювання, згодом – здобувачі вищої освіти ознайомились з порадами щодо опрацювання аудіофайлів та виконували завдання. Здобувачам освіти пропонувалась система вправ, спрямованих на подолання труднощів аудіювання. Було наголошено, що під час прослуховування коротких текстів важливо швидко зорієнтуватись, про що саме йдеться в повідомленні, зрозуміти ситуацію спілкування. У завданнях відкритого типу (продуктивний, творчий рівень), здобувачі демонстрували розуміння аудіотексту, коротко викладаючи його зміст у поєднанні з власними умовиводами. Окрім того, здобувачам освіти пропонувалися систематично проводити словникову роботу та було надано низку практичних порад, що сприяли підвищенню якості виконання тестів з аудіювання, зокрема: завжди уважно читати завдання, щоб при прослуховуванні звертати увагу на найголовніше; підкреслювати важливі слова; не зациклюватись на розумінні кожного слова: сенс висловлювання можна зрозуміти з контексту; не впадати в паніку, якщо щось незрозуміло: інформацію можна буде доповнити при другому прослуховуванні; якщо текст прослуховується тільки один раз, не залишати пропусків, варто заповнити прогалину найбільш вірогідною відповіддю, при цьому не витрачати на обдумування багато часу, краще сконцентруватися на подальшому прослуховуванні (зайве нервування може зашкодити цілісному сприйняттю аудіотексту).
Низка порад стосувалась самостійної роботи з аудіоносіями: для того, щоб краще орієнтуватися в іншомовному автентичному тексті, рекомендується практикувати слухання з різних джерел, включаючи аудіокниги, подкасти, новини, діалоги, оповідання тощо (по-перше, щоб звикнути до різних варіантів мовлення, по-друге, для одержання різноманітного контексту); читати тексти, пов’язані з темою аудіювання; тренувати слухову пам’ять за допомогою повторення / багаторазового прослуховування матеріалу; занотовувати нові слова і вислови та вивчати їх значення; використовувати лише автентичні матеріали, щоб звикнути до реальної мови носіїв; щоб уникнути стомлення, рекомендовано розбивати слухання на короткі сесії, обирати цікаві матеріали, щоб підтримувати мотивацію; покращувати навички аудіювання шляхом використання онлайн-додатків та ресурсів.
В кінці курсу здобувачі вищої освіти пройшли анкетування (результати ТУТ), в контексті якого їм було запропоновано оцінити наявність у себе властивостей, необхідних для успішного сприйняття іншомовного тексту на слух; дати відповіді на відкриті питання; висловити власні думки і побажання.