Програма вивчення навчальної дисципліни «Теорія і практика перекладу художнього тексту» укладена відповідно до освітньої підготовки фахівців спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (німецька) освітня програма Середня освіта (Німецька мова і зарубіжна література)

Тип дисципліни: дисципліни професійної підготовки.

Програма навчальної дисципліни складається з одного змістового модуля у ІІ семестрі.

1.                              Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Мета курсу – ознайомити студентів із основними положеннями, концепціями, теоріями вітчизняної й зарубіжної теорії і практики перекладу художнього тексту в історико-культурному поступі; допомогти їм опанувати поняттєво-теоретичний апарат пропонованої дисципліни; розширити й систематизувати їхні теоретичні знання в галузі художнього перекладу; сприяти опануванню перекладацьких трансформацій у різних галузях функціональних стилів; навчити їх вибирати ефективні стратегії для розв’язання комунікативних завдань у німецькій та українській мовах; навчити їх користуватися додатковою літературою та лексикографічними працями різного характеру; сформувати базу для подальшого самовдосконалення і використання мови в професійній сфері.

.

1.2. Основними завданнями вивчення курсу є: методичні: виявлення особливостей формування та розвитку загальної, окремої, специфічної теорії перекладу художного тексту; ознайомлення студентів із технічними прийомами роботи перекладача; оформлення перекладу; теоретичні: еволюція вітчизняного й зарубіжного перекладознавства в діахронії; розуміння дій перекладача в процесі досягнення перекладацької еквівалентності; специфіка перекладу текстів різних жанрів; нормативні аспекти перекладу; практичні: навчити студенток і студентів аргументувати перекладацькі розбіжності; закріпити їх навички роботи з двомовними словниками; навчити їх рецензувати й редагувати переклади одногрупників; сформувати в студенток і студентів навички усного перекладу через рольову гру; навчити їх добирати приклади до теми.

За підсумками вивчення курсу студенти повинні знати: поняттєво-теоретичний апарат теорії і практики перекладу художнього тексту; основні теоретичні підходи при визначенні таких понять, як “переклад (як процес і як результат)”, “оригінал”, “текст”, “дискурс”, “художній текст”, “еквівалентність”, “посередництво”, “адаптація”, “стратегія”, “індивідуальний стиль перекладача”, “адекватна заміна”, “інваріант перекладу”, “рівноцінність” тощо; головні чинники й закономірності неадекватності оригіналу як об’єкту перекладу; проблеми перекладу слова як форми й змісту; специфіку морфологічного й синтаксичного перекладу слова; найважливіші проблеми й напрями індивідуально-стильового перекладу; шляхи перекладацьких компенсацій; функціонально-стильові труднощі перекладу.

 Студенти повинні вміти: пояснити зміст категорій, якими визначається сутність мовних перекладознавчих явищ; застосовувати набуті теоретичні знання при аналізі національного забарвлення мов оригіналу й перекладу; аналізувати мовні одиниці оригіналу й перекладу на різних рівнях мови: фонетичному, морфологічному, лексичному, граматичному, текстовому; розпізнавати й пояснювати чинники неадекватності слова в суспільстві й особливості його перекладу в історично-культурному перебігу; перекладати усно (послідовно й синхронно), письмово й за допомогою технічних засобів; виділяти стилістично забарвлене значення та його співвідношення із денотатом; користуватися мовними, стилістичними, лексикографічними ресурсами німецької та української мови; використовувати набуті знання при перекладі будь-яких текстів художньої літератури.

Термін вивчення: ІІ семестр.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться  120 годин / 4 кредити ECTS: лекції – 16 годин, семінарські заняття – 24 години, самостійна робота – 80 годин.

2.      Форма підсумкового контролю успішності навчання

Залік.

3.      Засоби діагностики успішності навчання

Навчальні досягнення студентів контролюються та оцінюються як під час практичних (семінарських) занять, так  і в кінці навчального модуля (модульний тест).

У рамках аудиторної роботи проводиться усне опитування питань, що виносяться на самостійне опрацювання, здійснюється поточний контроль у вигляді тестових завдань, лексичного аналізу текстів.  Курс завершується модульною контрольною роботою, яка складається з практичних завдань.

Рекомендована література

  1. Максимчук В.С. Практикум з перекладу. Німецька мова : [навч. посіб. для студентів дистанційного навчання] / В.С. Максимчук, К.Г. Смирнова. – К.: Університет «Україна», 2007.— 351 с.
  2. Гильченок Н.Л. Практикум по переводу с немецкого на русский / Н.Г. Гильченок. – СПб. : КАРО, 2006. – 368 с.
  3. Казакова Т. А. Практические основы перевода / Т. А. Казакова. – СПб.: «Издательство Союз», – 2001. – 320 с.
  4. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу / В. В. Коптілов. – К. : Юніверс, 2003. – 264 с.
  5. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник / І.В. Корунець. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 448 с.
  6. Шавкун І. Г. Теорія та практика перекладу: лексичний аспект : навчальний посібник для студентів напряму підготовки «Країнознавство» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» / І.Г. Шавкун, В.В. Волкова, Я.С. Дибчинська. – Запоріжжя : ЗНУ, 2012. – 117с.

Завідувач кафедри німецької мови                                                 Т. В. Калинюк