Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
факультет  іноземної філології
кафедра німецької мови

  1. Загальна інформація про курс

 

Назва курсу, мова викладання Історія німецької мови

Мова викладання – німецька

Викладачі Добринчук Ольга Олександрівна доцент кафедри німецької мови, кандидат філологічних наук
Профайл викладачів https://deutsch.kpnu.edu.ua/about-kaf/dobrynchuk-o-o/
E-mail: dobrynchuk.olga@ukr.net
Сторінка курсу в MOODLE https://moodle.kpnu.edu.ua/course/view.php?id=718
Консультації Згідно графіку консультацій, що розміщений на сайті кафедри німецької мови: середа 14.30

https://deutsch.kpnu.edu.ua/hr-kons-vykl/

 

  1. Анотація до курсу

Навчальна дисципліна «Історія німецької мови» належить до циклу нормативних дисциплін професійної підготовки зі спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (німецька) за освітньою програмою Німецька мова і зарубіжна література з додатковою предметною спеціальністю Мова і література (англійська/польська). Курс вивчається у 7-му семестрі і завершується екзаменом.

Основними організаційними формами навчання є лекційні та практичні заняття. Лекції формують систему основних фонових знань, що стосуються системного характеру процесів історичної зміни мови та взаємозв’язків між змінами у фонетичній та граматичній будові мови, закономірностей історичної еволюції німецької мови, а також зв’язків між історією мови та історією суспільства — носія цієї мови.

Практичні заняття закріплюють набуті на лекціях і під час самостійної підготовки знання з курсу. На практичних заняттях розглядаються найбільш проблемні питання курсу, проводиться аналіз фонетичних, граматичних, лексичних, орфографічних, семантичних та синтаксичних змін, які відбувалися у кожному періоді розвитку німецької мови, читання текстів та їх аналіз з урахуванням культурно-історичного розвитку суспільства. Використовуються такі форми роботи:  дискусії, доповіді, презентації, перегляд фільмів та відеоматеріалів. Курс викладається німецькою мовою.

 

  1. Мета та цілі курсу

Метою вивчення навчальної дисципліни є ознайомлення студентів з історією виникнення та розвитку німецької мови, враховуючи екстралінгвістичні фактори, зокрема соціальні, політичні та культурні зміни в країні; а також показати місце німецької мови серед інших мов германського ареалу.

 

  1. Формат курсу

Стандартний курс (очний). Навчальним планом передбачені лекції та практичні заняття.

 

  1. Результати навчання

У результаті вивчення дисципліни студент повинен отримати:

 

загальні компетентності:

  • Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
  • Здатність проведення досліджень на відповідному рівні, пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
  • Знання основ класичної філології.
  • Знання історії, культури, традицій країн, мова яких вивчається.

 

спеціальні (фахові) компетентності спеціальності:

  • Вміння аналізувати і порівнювати мовні явища в рідній та іноземній мовах.
  • Вміння співвідносити мовні явища із сучасним станом мови та її історії.
  • Вміння визначити суспільні функції мови, встановлювати залежність розвитку мови від стану суспільства, роль мови у формуванні етносу і співвідношення мови і культури.

 

очікувані результати навчання з дисципліни:

  • Володіти знаннями про історію та культуру країн, мова яких вивчається.
  • Вміти виділяти та порівнювати форму, зміст й функції мовних одиниць іноземної та рідної мов.
  • Розрізняти основні закономірності розвитку та функціонування типових та нетипових мовних явищ.
  • Вміти співвідносити сучасний стан та етапи історичного розвитку німецької мови.
  • Розуміти роль мови у формуванні етносу.

 

  1. Обсяг і ознаки курсу
Найменування показників Характеристика навчального курсу
денна форма навчання заочна форма навчання
Освітня програма, спеціальність Середня освіта (Німецька мова і зарубіжна література)

014 Середня освіта (Мова і література (німецька)

 

 
Рік навчання/ рік викладання четвертий/2020-2021  
Семестр вивчення сьомий  
нормативна/вибіркова нормативна  
Кількість кредитів ЄКТС 4 кредити ЄКТС  
Загальний обсяг годин 120 год.  
Кількість годин навчальних занять 48 год.  
Лекційні заняття 20 год.  
Практичні заняття 28 год.  
Семінарські заняття    
Лабораторні заняття    
Самостійна та індивідуальна робота 72 год.  
Форма підсумкового контролю екзамен  

 

  1. Пререквізити курсу

Ефективність засвоєння змісту дисципліни «Історія німецької мови» значно підвищиться, якщо здобувач вищої освіти попередньо опанував матеріалом таких дисциплін як: «Практика усного та писемного мовлення німецької мови», «Практична фонетика», «Практична граматика», «Теоретична граматика», «Загальне мовознавства», «Лексикологія німецької мови», «Лінгвокраїнознавство», «Історія Німеччини», «Латинська мова».

 

  1. Технічне й програмне забезпечення /обладнання

Вивчення курсу не потребує використання спеціального програмного забезпечення.

  1. Політики курсу

Відвідування занять. Очікується, що всі студенти відвідають усі лекції і практичні заняття курсу. Студенти мають інформувати викладача про неможливість відвідати заняття. У будь-якому випадку студенти зобов’язані дотримуватися термінів виконання усіх видів робіт, передбачених курсом.

Письмові роботи. Очікується, що студенти виконають декілька видів письмових робіт, зокрема самостійні роботи, тести, модульну контрольні роботу. Запланована підготовка презентацій до тем визначених робочою навчальною програмою дисципліни.   

Література. Уся література, яку студенти не можуть знайти самостійно, буде надана викладачем виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам. Студенти заохочуються до використання також й іншої літератури та джерел, яких немає серед рекомендованих.

 

Схема курсу

Тема, план Форма заняття Матеріали Література

Інтернет

ресурси

Завдання
Змістовий модуль 1. Einleitung in die deutsche Sprachgeschichte. Die Entwicklung der deutschen nationalen Literatursprache.
Тема 1.

Einleitung in die deutsche Sprachgeschichte

 

Лекція

 

 

практичне заняття

 

самостійна робота

 

Презентація,

відеоматеріали

 

Літературу до кожної теми див. у робочій програмі навчальної дисципліни та планах практичних занять. Опрацювання теоретичних питань лекції.

 

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання практичних завдань до теми.

Тема 2. Verwandschaftsbeziehungen der deutschen Sprache Лекція

 

 

практичне заняття

 

самостійна робота

 

Презентація,

відеоматеріали,

таблиці, схеми, карта

  Опрацювання теоретичних питань лекції.

 

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Доповіді/презентації на тему «Die nationalen Varianten der deutschen Literatursprache»

Тема 3.

Vorgeschichte der deutschen Sprache.

Лекція

 

практичне заняття

 

самостійна робота

 

карта, таблиця, відеоматеріали   Опрацювання теоретичних питань лекції.

 

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Доповіді/презентації на тему «Die alten Germanen»

Тема 4.

Die Integration der westgermanischen Großstämme in Frankreich. Die Entwicklung des Schrifttums.

Лекція

 

практичне заняття

 

самостійна робота

 

карти, відеоматеріали, презентація   Опрацювання теоретичних питань лекції.

 

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Презентації на теми «Die Sprachdenkmäler des Althochdeutschen», «Karl der Große»

Тема 5.

Das althochdeutsche phonologische System.

Лекція

 

практичне заняття

 

самостійна робота

 

схеми, таблиці, відеоматеріали, тексти   Опрацювання теоретичних питань лекції.

 

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Читання уривків текстів та аналіз фонологічних змін.

Виконання практичних завдань до теми.

Тест

Тема 6. Die morphologische Struktur des Althochdeutschen Лекція

 

практичне заняття

 

самостійна робота

 

схеми, таблиці   Опрацювання теоретичних питань лекції.

 

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання практичних завдань до теми.

 

Тема 7.

Die Hauptcharakterzüge der morphologischen Struktur des althochdeutschen Verbes.

Лекція

 

практичне заняття

 

самостійна робота

 

схеми, таблиці, тексти   Опрацювання теоретичних питань лекції.

 

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання практичних завдань до теми.

Читання уривків текстів та аналіз морфологічних особливостей.

Самостійна робота

Тема 8. Mittelhochdeutsch.

Die Erweiterung des Geltungsbereiches des geschriebenen Deutsch

Лекція

 

практичне заняття

 

самостійна робота

 

відеоматеріали, фразеологічні словники   Опрацювання теоретичних питань лекції.

 

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання практичних завдань до теми.

Презентації на теми «Die Entwicklung der mittelhochdeutschen Prosa»,

«Die ritterliche Dichtung».

 

Тема 9. Die Erweiterung des deutschen Sprachraums. in der mittelhochdeutschen Periode. Лекція

 

практичне заняття

 

самостійна робота

 

відеоматеріали   Опрацювання теоретичних питань лекції.

 

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання практичних завдань до теми.

Самостійна робота

Тема 10.

Querschnitt durch das phonologische System des Mittelhochdeutschen.

Лекція

 

практичне заняття

 

самостійна робота

 

схеми, таблиці   Опрацювання теоретичних питань лекції.

 

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання практичних завдань до теми. Читання та аналіз тексту.

Самостійна робота

Тема 11.

Die grammatische Struktur des Mittelhochdeutschen.

Лекція

 

практичне заняття

 

самостійна робота

 

схеми, таблиці   Опрацювання теоретичних питань лекції.

 

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання практичних завдань до теми. Читання та аналіз тексту.

 

Тема 12. Die Verbreitung der Sprache Luthers in der frühneuhochdeutschen Zeit. практичне заняття

 

самостійна робота

 

відеоматеріали, презентації   Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання практичних завдань до теми. Читання та аналіз тексту.

Презентації за питаннями плану практичного заняття

Тема 13. Die Entwicklung der deutschen nationalen Literatursprache in den 19. und 20. Jahrhunderten. практичне заняття

 

самостійна робота

 

презентації, відеоматеріали   Обговорення питань за планом практичного заняття.

Презентації за питаннями плану практичного заняття

Підготовка до МКР

МКР 1 практичне заняття

 

самостійна робота

 

завдання МКР    

 

  1. Система оцінювання та вимоги
 

 

 

 

Загальна система оцінювання курсу

Поточний контроль здійснюється під час проведення лекційних, практичних занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем навчальної дисципліни та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Оцінки у 12-бальній шкалі отримані студентами, виставляються у журналах обліку відвідування та успішності академічної групи.

Оцінювання на навчальних заняттях для одного модуля переводяться у -бальну систему за формулою: (Сер. бал.х 0,05 +0,4) х 15) Студент, знання, уміння і навички якого на навчальних заняттях за 12-бальною шкалою оцінено від 1 до 3 балів, вважається таким, що недостатньо підготувався до цих занять і має академічну заборгованість за результатами поточного контролю. Студенту, який не виконав поточних домашніх завдань, не підготувався до навчальних занять, в журнал обліку роботи академічної групи ставиться 0 балів. Поточну заборгованість, пов’язану з непідготовленістю або недостатньою підготовленістю до навчальних занять, студент повинен ліквідувати. За ліквідацію поточної заборгованості нараховуються бали середнього (4, 5, 6), достатнього (7, 8, 9) та високого рівня (10, 11, 12).

 

Критерії оцінювання знань, умінь, навичок студентів

 на навчальних заняттях

Рівні навчальних досягнень Оцінка в балах (за 12-бальною шкалою)  

 

Критерії оцінювання

 

Початковий (понятійний)

1 Студент володіє навчальним матеріалом на рівні засвоєння окремих термінів, мовних фактів без зв’язку між ними: відповідає на запитання, які потребують  відповіді „так” чи „ні”.
2 Студент не достатньо усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності, робить спробу знайти способи дій, розповісти суть заданого, проте відповідає лише за допомогою викладача на рівні „так” чи „ні”; може самостійно знайти  в підручнику відповідь.
3 Студент намагається аналізувати на основі елементарних знань і навичок; виявляє окремі закономірності; робить спроби виконання  вправ і завдань репродуктивного характеру; за допомогою викладача виконує прості вправи за готовим алгоритмом.
 

Середній (репродуктивний)

4 Студент володіє початковими знаннями, здатний виконати вправи і завдання за зразком; орієнтується в термінах, поняттях, визначеннях; самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні труднощі.
5 Студент розуміє суть навчальної дисципліни, може дати  визначення понять, категорій (однак з окремими помилками); вміє працювати з підручником, самостійно опрацьовувати  частину навчального матеріалу; виконує прості вправи і завдання за алгоритмом, але окремі висновки є нелогічними та непослідовними.
6 Студент розуміє основні положення навчального матеріалу, може поверхнево аналізувати мовні явища, робить певні висновки; відповідь може бути правильною, проте недостатньо осмисленою; самостійно відтворює більшу частину матеріалу; вміє застосовувати знання під час  виконання вправ і завдань за алгоритмом, послуговуватися додатковими джерелами.
 

Достатній (алгоритмічно дієвий)

7 Студент правильно і логічно відтворює навчальний матеріал, оперує базовими поняттями, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ними; вміє наводити приклади на підтвердження певних думок, застосовувати  теоретичні знання у стандартних ситуаціях; самостійно користуватися  додатковими джерелами; правильно використовувати  термінологію; складати таблиці, схеми.
8 Знання студента досить повні, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; вміє аналізувати, робити висновки; відповідь повна, логічна, обґрунтована, однак з окремими неточностями; вміє самостійно працювати, може підготувати реферат і обґрунтувати його положення.
9 Студент вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання у дещо змінених ситуаціях, вміє аналізувати і систематизувати інформацію, робить аналітичні висновки, використовує загальновідомі докази у власній аргументації; чітко тлумачить лінгвістичні поняття, категорії; формулює правила; може самостійно опрацьовувати матеріал, виконує прості творчі завдання; має сформовані типові навички.
Високий (творчо-професійний) 10 Студент володіє глибокими і міцними знаннями та використовує їх у нестандартних ситуаціях; може визначати  особливості мовних процесів; робить аргументовані висновки; практично оцінює сучасні здобутки лінгвістичної науки; самостійно визначає мету власної діяльності; виконує творчі завдання; може сприймати іншу позицію як альтернативну; знає суміжні дисципліни; використовує знання, аналізуючи різні мовні явища, процеси.
11 Студент володіє узагальненими знаннями з навчальної дисципліни, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях; вміє знаходити джерела інформації та аналізувати їх, ставити і розв’язувати проблеми, застосовувати вивчений матеріал для власних аргументованих суджень у практичній діяльності (диспути, круглі столи тощо); спроможний за допомогою викладача підготувати виступ на студентську наукову конференцію; самостійно вивчити матеріал; визначити програму своєї пізнавальної діяльності; оцінювати різноманітні мовні явища, процеси.
12 Студент має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності в навчальній діяльності; використовує широкий арсенал засобів для обґрунтування та доведення своєї думки; розв’язує складні проблемні ситуації та завдання; схильний до системно-наукового аналізу та прогнозу явищ; уміє ставити і розв’язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію; займається науково-дослідною роботою; логічно та творчо викладає матеріал в усній та письмовій формі; розвиває свої здібності й схильності; використовує різноманітні джерела інформації; моделює ситуації в нестандартних умовах.

Модульний контроль (сума балів за окремий змістовий модуль) проводиться на підставі оцінювання результатів знань студентів після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля. Завданням модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння матеріалу (теми).

Критерії оцінювання модульної  контрольної роботи

Програмою курсу передбачено написання однієї двогодинної модульної контрольної роботи.

Метою МКР є контроль успішності засвоєння теоретичних знань та практичних навичок та вмінь, які сформувалися в результаті вивчення всього курсу дисципліни. Завдання складені з урахуванням специфіки предмету та охоплюють весь пройдений матеріал курсу.

Модульна контрольна робота складається із 40 запитань у формі тесту. Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. До її написання допускаються всі студенти. Позитивну оцінку за МКР не рекомендується покращувати. Виконавши усі завдання модульної контрольної роботи магістрант може отримати 20 балів. Невиконання МКР оцінюється 0 балів. Студенти, які за результатами виконання МКР отримали рейтинговий бал менший 60 % (12 балів) від максимальної кількості балів, виділених на цей вид роботи, а також ті, що не з’явилися для її виконання або не виконали її завдань, вважаються такими, що мають академічну заборгованість за результатами поточного контролю, ліквідація якої є обов’язковою.

Поточний і модульний контроль (60 балів) Сума
Змістовий модуль 1 (60 балів) Екзамен  

 

 

100

Поточний контроль МКР СР  

40 балів

30 балів 20 балів 10 балів

Семестровий (підсумковий) контроль проводиться у формі екзамену.

Оцінка знань студентів здійснюється за 100 бальною шкалою за такими рівнями та критеріями:

 

Рейтингова оцінка з навчальної дисципліни Оцінка за шкалою ЕСТS Рекомендовані системою ЕСТS статистичні значення (у %) Екзаменаційна оцінка за національною шкалою Національна залікова оцінка
90-100 і більше А (відмінно) 10 відмінно  

 

зараховано

82-89 В (дуже добре) 25 добре
75-81 С (добре) 30
67-74 D (задовільно) 25 задовільно
60-66 Е (достатньо) 10
35-59 FX (незадовільно з можливістю повторного складання)    

 

 

незадовільно

 

 

не зараховано

 

 

34 і менше F (незадовільно з обов’язковим проведенням додаткової роботи щодо вивчення навчального матеріалу кредитного модуля)