Камянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
факультет
 іноземної філології
кафедра німецької мови

1.Загальна інформація про курс

Назва курсу, мова викладання Порівняльна стилістика німецької та української мов

Мова викладання – німецька

Викладачі Яремчук Інна Михайлівна, старший викладач кафедри німецької мови, кандидат філологічних наук
Профайл викладачів https://deutsch.kpnu.edu.ua/about-kaf/iaremchuk-i-m/
E-mail: inna.jaremtschuk@kpnu.edu.ua
Сторінка курсу в MOODLE https://moodle.kpnu.edu.ua/course/view.php?id=3522
Консультації Згідно графіку консультацій, що розміщений на сайті кафедри німецької мови:

https://deutsch.kpnu.edu.ua/hr-kons-vykl/

Яремчук І.М. – четвер 11.00

 

  1. Анотація до курсу

Курс «Порівняльна стилістика німецької та української мов» належить до циклу дисциплін вільного вибору студента, дисциплін професійної підготовки фахівців зі спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (німецька) з додатковою спеціальністю Мова і література (англійська/польська) за освітньою програмою Німецька мова і зарубіжна література. Курс вивчається у 3-му семестрі і завершується заліком.

Основними організаційними формами навчання є лекційні та практичні заняття. Лекції ознайомлюють студентів з основами, проблемами та понятійним апаратом сучасної стилістики, а також з основними принципами та критеріями класифікації функціональних стилів, зі стилістичними засобами, притаманними системі сучасної німецької мови у її порівнянні з українською. Ці стилістичні засоби розглядаються на лексичному, граматичному та фонетичному рівнях. Практичні заняття закріплюють набуті на лекціях і під час самостійної підготовки знання студентів з курсу. На практичних заняттях розглядаються найбільш проблемні питання курсу як у вигляді дискусій, так і у формі доповідей та презентацій студентів. Курс викладається німецькою мовою.

 

  1. Мета та цілі курсу

Мета вивчення навчальної дисципліни «Порівняльна стилістика німецької та української мов» є формування у студентів уміння аналізувати та порівнювати стилістичні засоби німецької та української мов та правильно вживати їх у різних комунікативних ситуаціях.

 

  1. Формат курсу

Стандартний курс (очний). Навчальним планом передбачені лекції та практичні заняття.

  1. Результати навчання

    У результаті вивчення дисципліни студент повинен отримати наступні програмні компетентності навчання:

– Знання і розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;

– Здатність працювати в команді;

– Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

– Здатність застосовувати набуті знання в практичних ситуаціях;

– Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;

– Здатність використовувати знання німецької мови в освітній діяльності;

– Здатність до адаптації та дії в новій ситуації;

– Здатність формувати в учнів предметні компетентності;

– Здатність використовувати досягнення сучасної науки в галузі теорії та історії німецької мови, теорії та історії зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах, практиці навчання іноземної мови й зарубіжної літератури;

– Здатність дотримуватися сучаних мовних норм (з німецької та державної мови), володіти німецькою мовою на рівні не нижче С1, використовувати різні форми і види комунікації в освітній діяльності, обирати мовні засоби відповідно до стилю й типу тексту;

– Здатність використовувати когнітивно-дискурсивні вміння, спрямовані на сприйняття й породження зв’язних монологічних і діалогічних текстів в усній та письмовій формах (німецькою та державною мовами), володіти методикою розвитку зв’язного мовлення учнів у процесі говоріння й підготовки творчих робіт;

-Здатність інтерпретувати й зіставляти мовні та літературні явища, використовувати різні методи й методики аналізу тексту;

– Уміння визначати суспільні функції мови, встановлювати залежність розвитку мови від стану суспільства; роль мови у формуванні етносу і співвідношення мови та культури.

 

Очікувані результати навчання:

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

– Знати мовні норми, соціокультурну ситуацію розвитку німецької мови, особливості використання мовних одиниць у певному контексті, мовний дискурс художньої літератури й сучасності;

– Уміти працювати з теоретичними та науково-методичними джерелами (зокрема цифровими), видобувати, обробляти й систематизувати інформацію, використовувати її в освітньому процесі;

– Володіти різними видами аналізу художнього твору, визначати його жанрово-стильову своєрідність, місце в літературному процесі, традиції й новаторство, зв’язок твору із фольклором, міфологією, релігією, філософією, значення для національної та світової культури;

– Порівнювати мовні та літературні факти, явища, визначати їхні подібності  й відмінності;

– Володіти основами професійної культури, мати здатність створювати й редагувати тексти професійного змісту державною та німецькою мовами.

 

Обсяг і ознаки курсу

Найменування показників Характеристика навчального курсу
денна форма навчання
Освітня програма, спеціальність Німецька мова і зарубіжна література

014 Середня освіта (Мова і література (німецька)

з додатковою спеціальністю Мова і література (англійська/польська)

Рік навчання/ рік викладання III
Семестр вивчення VI
Нормативна/вибіркова вибіркова
Кількість кредитів ЄКТС 4 кредити ЄКТС
Загальний обсяг годин 120 год
Кількість годин навчальних занять 40 год.
Лекційні заняття 16 год.
Практичні заняття 24 год.
Семінарські заняття
Лабораторні заняття
Самостійна та індивідуальна робота 80 год
Форма підсумкового контролю залік

 

  1. Пререквізити курсу

Ефективність засвоєння змісту дисципліни «Порівняльна стилістика німецької та української мов» значно підвищиться, якщо здобувач вищої освіти попередньо опанував матеріал таких дисциплін як: практика усного та писемного мовлення німецької мови, вступ до мовознавства, німецька фразеологія у лінгвокультурологічному аспекті, практична фонетика, практична граматика німецької мови, теоретична граматика, основи наукових досліджень, лінгвокраїнознавство, лексикологія, основи наукових досліджень.

 

7.Технічне й програмне забезпечення /обладнання

 Вивчення курсу не потребує використання спеціального програмного забезпечення.

  1. Політики курсу

Письмові роботи. Очікується, що студенти виконають декілька видів письмових робіт та готуватимуть презентації до тем визначених робочою навчальною програмою дисципліни.

Відвідання занять. Очікується, що всі студенти відвідають усі лекції і практичні заняття курсу. Студенти мають інформувати викладача про неможливість відвідати заняття. У будь-якому випадку студенти зобов’язані дотримуватися термінів виконання усіх видів робіт, передбачених курсом.

Література. Уся література, яку студенти не можуть знайти самостійно, буде надана викладачем виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам. Студенти заохочуються до використання також й іншої літератури та джерел, яких немає серед рекомендованих.

Схема курсу

Тема Форма заняття Матеріали Література,

Інтернет ресурси

Завдання
Thema 1. Vergleichende Stilistik. Aufgaben und aktuelle Probleme der vergleichenden Stilistik. Лекція,

практичне заняття,

самостійна робота

 

Презентація Літературу до кожної теми див. у робочій програмі навчальної дисципліни та планах практичних занять. Опрацювання теоретичних питань лекції.

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання тренувальних вправ до теми.

Вивчення глосарію термінів до теми.

Thema 2. Funktionalstile. Лекція,

практичне заняття,

самостійна робота

 

Презентація   Опрацювання теоретичних питань лекції.

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання тренувальних вправ до теми.

Вивчення глосарію термінів до теми.

Thema 3. Text aus stilistischer Sicht. Лекція,

практичне заняття,

самостійна робота

 

Презентація   Опрацювання теоретичних питань лекції.

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання тренувальних вправ до теми.

Вивчення глосарію термінів до теми.

Підготовка презентації.

Thema 4. Kontrastive  lexikalische Stilmittel. Лекція,

практичне заняття,

самостійна робота

 

Презентація   Опрацювання теоретичних питань лекції.

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання тренувальних вправ до теми.

Вивчення глосарію термінів до теми.

Thema 5. Kontrastive Phraseostilistik Лекція,

практичне заняття,

самостійна робота

 

Презентація   Опрацювання теоретичних питань лекції.

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання тренувальних вправ до теми.

Вивчення глосарію термінів до теми.

Підготовка презентації.

Thema 6. Mittel des bildlichen Ausdrucks. Лекція,

практичне заняття,

самостійна робота

 

Презентація   Опрацювання теоретичних питань лекції.

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання тренувальних вправ до теми.

Вивчення глосарію термінів до теми.

Thema 7. Kontrastive stilistische Syntax. Лекція,

практичне заняття,

самостійна робота

 

Презентація   Опрацювання теоретичних питань лекції.

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання тренувальних вправ до теми.

Вивчення глосарію термінів до теми.

Підготовка презентації.

Thema 8. Kontrastive Phonostilistik.

 

 

МКР

 

Лекція,

практичне заняття,

самостійна робота

 

Презентація   Опрацювання теоретичних питань лекції.

Обговорення питань за планом практичного заняття.

Виконання тренувальних вправ до теми.

Вивчення глосарію термінів до теми.

Підготовка презентації.

 

  1. Система оцінювання та вимоги
 

 

 

Загальна система оцінювання курсу

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем навчальної дисципліни та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Оцінки у 12-бальній шкалі отримані студентами, виставляються у журналах обліку відвідування та успішності академічної групи.

Оцінювання на навчальних заняттях для одного модуля переводяться у -бальну систему за формулою: (Сер. бал. х 0,05 +0,4) х максимальну кількість балів за модуль) Студент, знання, уміння і навички якого на навчальних заняттях за 12-бальною шкалою оцінено від 1 до 3 балів, вважається таким, що недостатньо підготувався до цих занять і має академічну заборгованість за результатами поточного контролю. Студенту, який не виконав поточних домашніх завдань, не підготувався до навчальних занять, в журнал обліку роботи академічної групи ставиться 0 балів. Поточну заборгованість, пов’язану з непідготовленістю або недостатньою підготовленістю до навчальних занять, студент повинен ліквідувати. За ліквідацію поточної заборгованості нараховуються бали середнього (4, 5, 6), достатнього (7, 8, 9) та високого рівня (10, 11, 12).

Критерії оцінювання знань, умінь, навичок студентів

 на навчальних заняттях

Рівні навчальних досягнень Оцінка в балах (за 12-бальною шкалою)  

 

Критерії оцінювання

 

Початковий (понятійний)

1 Студент володіє навчальним матеріалом на рівні засвоєння окремих термінів, мовних фактів без зв’язку між ними: відповідає на запитання, які потребують  відповіді „так” чи „ні”.
2 Студент не достатньо усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності, робить спробу знайти способи дій, розповісти суть заданого, проте відповідає лише за допомогою викладача на рівні „так” чи „ні”; може самостійно знайти  в підручнику відповідь.
3 Студент намагається аналізувати на основі елементарних знань і навичок; виявляє окремі закономірності; робить спроби виконання  вправ і завдань репродуктивного характеру; за допомогою викладача виконує прості вправи за готовим алгоритмом.
 

Середній (репродуктивний)

4 Студент володіє початковими знаннями, здатний виконати вправи і завдання за зразком; орієнтується в термінах, поняттях, визначеннях; самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні труднощі.
5 Студент розуміє суть навчальної дисципліни, може дати  визначення понять, категорій (однак з окремими помилками); вміє працювати з підручником, самостійно опрацьовувати  частину навчального матеріалу; виконує прості вправи і завдання за алгоритмом, але окремі висновки є нелогічними та непослідовними.
6 Студент розуміє основні положення навчального матеріалу, може поверхнево аналізувати мовні явища, робить певні висновки; відповідь може бути правильною, проте недостатньо осмисленою; самостійно відтворює більшу частину матеріалу; вміє застосовувати знання під час  виконання вправ і завдань за алгоритмом, послуговуватися додатковими джерелами.
 

Достатній (алгоритмічно дієвий)

7 Студент правильно і логічно відтворює навчальний матеріал, оперує базовими поняттями, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ними; вміє наводити приклади на підтвердження певних думок, застосовувати  теоретичні знання у стандартних ситуаціях; самостійно користуватися  додатковими джерелами; правильно використовувати  термінологію; складати таблиці, схеми.
8 Знання студента досить повні, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; вміє аналізувати, робити висновки; відповідь повна, логічна, обґрунтована, однак з окремими неточностями; вміє самостійно працювати, може підготувати реферат і обґрунтувати його положення.
9 Студент вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання у дещо змінених ситуаціях, вміє аналізувати і систематизувати інформацію, робить аналітичні висновки, використовує загальновідомі докази у власній аргументації; чітко тлумачить лінгвістичні поняття, категорії; формулює правила; може самостійно опрацьовувати матеріал, виконує прості творчі завдання; має сформовані типові навички.
Високий (творчо-професійний) 10 Студент володіє глибокими і міцними знаннями та використовує їх у нестандартних ситуаціях; може визначати  особливості мовних процесів; робить аргументовані висновки; практично оцінює сучасні здобутки лінгвістичної науки; самостійно визначає мету власної діяльності; виконує творчі завдання; може сприймати іншу позицію як альтернативну; знає суміжні дисципліни; використовує знання, аналізуючи різні мовні явища, процеси.
11 Студент володіє узагальненими знаннями з навчальної дисципліни, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях; вміє знаходити джерела інформації та аналізувати їх, ставити і розв’язувати проблеми, застосовувати вивчений матеріал для власних аргументованих суджень у практичній діяльності (диспути, круглі столи тощо); спроможний за допомогою викладача підготувати виступ на студентську наукову конференцію; самостійно вивчити матеріал; визначити програму своєї пізнавальної діяльності; оцінювати різноманітні мовні явища, процеси.
12 Студент має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності в навчальній діяльності; використовує широкий арсенал засобів для обґрунтування та доведення своєї думки; розв’язує складні проблемні ситуації та завдання; схильний до системно-наукового аналізу та прогнозу явищ; уміє ставити і розв’язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію; займається науково-дослідною роботою; логічно та творчо викладає матеріал в усній та письмовій формі; розвиває свої здібності й схильності; використовує різноманітні джерела інформації; моделює ситуації в нестандартних умовах.

 

Метою МКР є контроль успішності засвоєння теоретичних знань та практичних вмінь, сформовані в результаті вивчення всього курсу дисципліни.

Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. До її написання допускаються всі студенти. Позитивну оцінку за МКР не рекомендується покращувати. Невиконання МКР оцінюється у 0 балів.

Студенти, які за результатами виконання МКР отримали рейтинговий бал менший 60 % від максимальної кількості балів, виділених на цей вид роботи, а також ті, що не з’явилися для її виконання або не виконали її завдань, вважаються такими, що мають академічну заборгованість за результатами поточного контролю, ліквідація якої є обов’язковою.

 

 Критерії оцінювання модульної контрольної роботи

Максимальна кількість балів, яку можна отримати за модульну контрольну роботу – 20 балів. За кожне правильно виконане тестове завдання нараховується 1 бал. Найменша кількість балів, що дозволяє кваліфікувати модульну контрольну роботу задовільною – 12 балів.

 

 

 

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Змістовий модуль 1 (80 балів) Самостійна робота  

 

 

100 балів

Поточний контроль          МКР        

 

 
60 балів 20   балів 20 балів

 

 

Семестровий (підсумковий) контроль проводиться у формі заліку.

 

Оцінка знань студентів здійснюється за 100 бальною шкалою за такими рівнями та критеріями:

 

Рейтингова оцінка з навчальної дисципліни Оцінка за шкалою ЕСТS Рекомендовані системою ЕСТS статистичні значення (у %) Екзаменаційна оцінка за національною шкалою Національна залікова оцінка
90-100 і більше А (відмінно) 10 відмінно  

 

зараховано

82-89 В (дуже добре) 25 добре
75-81 С (добре) 30
67-74 D (задовільно) 25 задовільно
60-66 Е (достатньо) 10
35-59 FX (незадовільно з можливістю повторного складання)    

 

 

незадовільно

 

 

не зараховано

 

 

34 і менше F (незадовільно з обов’язковим проведенням додаткової роботи щодо вивчення навчального матеріалу кредитного модуля)