МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

                     Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

                                                          Факультет іноземної філології

                                                                Кафедра німецької мови

                                                               Інформаційний лист

Шановні студенти!

Запрошуємо Вас до участі у конкурсі художнього перекладу віршів сучасних німецьких поетів, який проводить кафедра німецької мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

 

Дата проведення: 29 квітня 2020 р.

Учасники: до участі в конкурсі запрошуються студенти вищих навчальних закладів.

Вимоги до конкурсних робіт:

  • мова перекладу – українська
  • відповідність тексту перекладу до вихідного тексту
  • відтворення авторського стилю
  • грамотність і відповідність чинному правопису
    • відсутність смислових помилок
    • природність синтаксичних конструкцій
    • милозвучність

Термін виконання: роботи приймаються до 20 квітня 2020 р.

Вимоги до оформлення: роботи подаються у форматі MS Word; аркуш А4, кегль – 14 pt, міжрядковий інтервал  – 1, шрифт – Times New Roman.

Переклади надсилати на електронну адресу zdanyuk.tetyana@kpnu.edu.ua. У листі обов’язково вказати прізвище, ім’я, по-батькові (повністю), повну назву навчального закладу, студентом якого Ви є, контактний телефон, електронну адресу.

Відповідальна особа: Тетяна Вікторівна Зданюк, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри німецької мови.

Довідки за телефоном: 067-382-09-07

Автори кращих конкурсних робіт будуть відзначені під час офіційної церемонії нагородження, що відбудеться 29 квітня 2020 р. в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка.

Вихідні тексти для перекладів

ТЕКСТ 1:  Robert Gernhardt  Ach!

Robert Gernhardt 

                    Ach!

Ach, noch in der letzten Stunde
werde ich verbindlich sein.
Klopft der Tod an meine Türe,
rufe ich geschwind: Herein!

Woran soll es gehn? Ans Sterben?
Hab ich zwar noch nie gemacht,
doch wir werd’n das Kind schon schaukeln —
na, das wäre ja gelacht!

Interessant so eine Sanduhr!
Ja, die halt ich gern mal fest.
Ach – und das ist Ihre Sense?
Und die gibt mir dann den Rest?

Wohin soll ich mich jetzt wenden?
Links? Von Ihnen aus gesehn?
Ach, von mir aus! Bis zur Grube?
Und wie soll es weitergehn?

Ja, die Uhr ist abgelaufen.
Wollen Sie die jetzt zurück?
Gibts die irgendwo zu kaufen?
Ein so ausgefall’nes Stück

Findet man nicht alle Tage,
womit ich nur sagen will
— ach! Ich soll hier nichts mehr sagen?
Geht in Ordnung! Bin schon

ТЕКСТ 2:  Uwe Kolbe  Vater und Sohn

Uwe Kolbe  

       Vater und Sohn

Ein einziges Abstandhalten
und Beieinanderstehn
mit schlenkernden Armen.
Der Vater die Uniform,
der Sohn mit den Rastazöpfen.
Der Vater im Rucksack Preußen,
der Sohn auf dem Surfbrett
zur Mündung der Flüsse hinaus.
Der Vater auf Reisen,
der Sohn die innere Emigration.
Der Vater die Briefe,
der Sohn schweigt.
Vater, ders locker nimmt,
Sohn zu dem Herzen.
Einander Kampf ohne Regel,
ernster als auf dem Spieplatz je,
länger als lebenslang.
Nie sterben die Väter,
hört man, seit Ohren sind,
und selten leben die Söhne.

hört man, seit Ohren sind,
und selten leben die Söhne

hört man, seit Ohren sind,
und selten leben die Söhne

 

 

 

 

 

 

КОНКУРС ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ !