Рік тому погасла свіча життя відомого філолога-германіста, великого педагога та науковця, мудрого наставника, Світлої людини, яка докладала всі зусилля до розвитку нашого університету, − Казимір Валентини Олександрівни.
Зупинилося серце – зупинилося життя…, яке так любила і цінувала Валентина Олександрівна. Скільком учням, студентам вона подарувала частинку душі, скількох виховала відомих педагогів із щирим серцем та відкритою душею!
31 рік Валентина Олександрівна присвятила педагогічній праці у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, 5 років очолювала кафедру німецької мови. У її науково-методичному доробку міститься понад 60 праць. З 2005 по 2009 навчалася у докторантурі при Київському національному лінгвістичному університеті.
Валентина Олександрівна натхненно розвивала в студентів любов до пізнання й вивчення іноземних мов, навчала майбутні покоління педагогів за прикладом власного життя. Будучи глибоко віруючою і високо духовною людиною, Валентина Олександрівна намагалася прищепити любов до Бога та завжди і скрізь залишатися Людиною. Завжди опікувалася, виховувала, співпереживала, підтримувала й ставилася до кожного з материнською любов’ю. Дбала про те, щоб плоди навчальної діяльності студентів були корисними для їхнього майбутнього та, головне, для душі.
Віримо, що світлі спогади про Валентину Олександрівну назавжди залишаться в наших серцях. Валентина Олександрівна є для нас прикладом інтелігентної, скромної, світлої, відповідальної, високоморальної та зразкової Людини.
Вічна світла пам’ять…
Співчуття рідним…
Ви вічні у вдячній пам’яті своїх учнів.