Навчальна дисципліна «Практикум з аудіювання (німецька мова)» (лектор – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри німецької мови Олена ШМИРКО) викладалася для здобувачів третього та четвертого курсів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету іноземної філології (групи Nim1-B21, Fil1-B21, Fil1-B20).
По завершенню студенти пройшли анкетування, в контексті якого їм було запропоновано оцінити наявність у себе навичок, необхідних для успішного сприйняття іншомовного тексту на слух. Студенти високо оцінили власну розвиненість слухової пам’яті та механізму ймовірного прогнозування; дещо нижче – розвиненість фонематичного слуху та рівень концентрації уваги. Найбільш проблематичним вони вважають для себе необхідність швидко реагувати на сигнали усної мовленнєвої комунікації (паузи, логічні наголоси, риторичні запитання, фрази зв’язку тощо), а також вміння переключатися з однієї розумової операції на іншу, швидко схоплювати тему повідомлення, співвідносити її з широким контекстом.
Оцінюючи труднощі аудіювання, що найбільше впливають на ступінь розуміння іншомовного тексту, здобувачі вищої освіти виокремили фонетичні труднощі, пов’язані з особливостями вимови (діалекти, акценти, «проковтування» звуків; особистісні особливості мовця); лексичні труднощі, пов’язані з вживанням незнайомих слів та слів у переносному значенні, зокрема, фразеологічних зворотів. Меншою мірою, на їхню думку, на ступінь розуміння іншомовного тексту впливають фонетичні труднощі, пов’язані з логічним наголосом та темпом мовлення, а також лексичні труднощі, пов’язані з наявністю слів, що не несуть великого інформаційного навантаження, вживанням аморфних, невмотивованих слів. Найменшою мірою, на думку здобувачів вищої освіти, на розуміння аудіотексту впливають граматичні труднощі, пов’язані із синтаксисом, морфологією та труднощі, зумовлені наявністю аналітичних форм, відсутніх в рідній мові. Але найбільш проблематичним в процесі аудіювання здобувачі вищої освіти визначили умови сприймання на слух: темп мовленнєвих повідомлень; акустику; кількість пред’явлень аудіотексту. На думку здобувачів вищої освіти, ці чинники суттєво впливають на якість розуміння іншомовного тексту.
В рамках опитування студенти висловлювали власні думки і побажання. Так, Кірієнко Дмитро (Nim1-B21) зазначає, що неякісний звук із звичайних динаміків сильно відволікає та чинить психологічний дискомфорт, відволікаючи від самого матеріалу аудіозапису та наголошує на необхідності використання якісного обладнання.
Із тих порад щодо аудіювання, що ми розглядали на заняттях, на думку Сніжани Бойко (Fil1-B20), «… особливо допомагає те, що спочатку ти читаєш завдання і перед прослуховуванням знаєш тему чи будь-яку іншу інформацію про аудіо. Раніше я часто спочатку слухала аудіо, а після прослуховування або вже під час розглядала завдання. Це було моєю помилкою, адже через це я не встигала зробити всі завдання або коли починала робити завдання, неуважно вже слухала аудіо вдруге. Також дуже корисна порада про те, що не варто звертати увагу на невідоме слово. Бувало, я замислювалася про якесь слово, яке я знала чи чула, але не могла згадати його переклад та відволікалась від аудіо. Тож, коли я виконувала завдання самостійної роботи, я скористалась цієї порадою, і вона насправді дуже допомогла. Так, малий словниковий запас може стати перешкодою, але якщо це текст за рівнем, то якщо ти не будеш зациклюватися на невідомих словах, то про що йдеться, зрозуміти можна, навіть в деталях, адже значення слів можна зрозуміти за контекстом».
На думку Дарини Ткачук (Fil1-B21), найбільше допомагає при аудіюванні «…знання якомога більшої кількості слів, вживаних у записах, аналіз почутого, здатність *розчути* слова, бо іноді під час говоріння вони можуть зливатися в одне. Також важливою є практика і якомога частіше прослуховування текстів мовою, яку вивчаєш (в моєму випадку – німецькою). Мотивація є важливим фактором для мене. Є мотивація – є результат. І найголовніше, мені дуже допомогло те, що викладач не лінувався слухати і розбирати з нами всі аудіо. Це дуже мотивувало мене щось робити самій і хотіти відвідувати пари. Зараз я набагато краще розбираюся в німецьких текстах, ніж на початку курсу».